------------------------------------------------------------------------------------------------- 23 березня 2021 року -----------------------------------------------------------

ПЕДАГОГІЧНА РАДА 23.03.2021

Компетентнісно орієнтовані технології розвитку особистості як ефективний шлях підвищення якості знань учнів та розвитку їх інтересу до навчання при вивченні природничо-математичних дисциплін.

Згідно з Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988 природничо-математична освіта (STEM-освіта) повинна стати одним з пріоритетів розвитку сфери освіти, складовою частиною державної політики з підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки та розвитку людського капіталу, одним з основних факторів інноваційної діяльності у сфері освіти, що відповідає запитам економіки та потребам суспільства. Під час круглого столу педагоги нашого закладу ділились досвідом формування стійкого інтересу учнів до природничо-математичних предметів, оволодіння учасниками освітнього процесу технологічною грамотністю та навичками розв’язання проблем, залучення до дослідництва, винахідництва, проектної діяльності.

Моделі є мовою математики, а моделювання – її мовленням. І успішність опанування математики визначається насамперед тим, наскільки дитина навчилась розмовляти її мовою. Опанування мови математики – здатності створювати математичні моделі – стає основною метою навчання математики, що реалізується через формування в учнів навичок користування математичною термінологією, знаковою та графічною інформацією. На думку вчителя початкових класів Тікун Т.О. саме математичне моделювання допомагає формувати математичні компетентності першокласників, стимулює їх до самоаналізу, самооцінки, саморозвитку та враховує роль емоційного переживання.

Інтерактивні технології навчання на уроках математики сприяють ефективному розвитку в кожної особи математичних здібностей, розвитку логічного мислення, системи загальнолюдських цінностей та загальноприйнятих норм поведінки, як на уроках математики, так і в житті. Вчитель початкових класів Моруженко О.В. переконана, що в умовах інтерактивного навчання уроки математики забезпечують формування в третьокласників передусім таких інтелектуальних умінь, як аналіз, порівняння, виділення головного, а також критичне мислення та здатність приймати відповідальні рішення. А велика кількість різноманітних і доступних учням видів робіт, включених у зміст знань, де застосовуються інтерактивні технології, дає поживу для розуму, розвиває уяву, спостережливість, розширює кругозір, знайомить з важливими елементами професійної діяльності, впливає на формування стійких пізнавальних інтересів

Одне з актуальних завдань сучасної школи – пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їх розумової активності, спонукання до творчості, виховання школяра, як життєво й соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань. Саме тому вчитель математики Поліщук Т.В. розглядає дослідницьку роботу з математики, як творчу інтелектуальну діяльність учнів. Вона ділиться досвідом, як за допомогою науково-дослідницької роботи спонукати школярів до активної самостійної діяльності, творчості та креативності, демонструє прикладний аспект математики, зміцнює міжпредметні зв’язки, підвищує рівень самостійної та дослідницької діяльності учнів, що забезпечує компетентістний підхід до вивчення математики.

Сучасне визначення природничої компетентності в контексті НУШ суттєво змінилося і доповнилось у порівнянні з попередніми роками. Воно стало більш містким, має практичний вектор. Природнича компетентність передбачає формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та аналізу. Сучасних дітей, не можна змусити щось робити. У них потрібно викликати зацікавленість. Саме ці характеристики бере до уваги, під час вибору методів і прийомів формування природничої компетентності молодших школярів, учитель початкових класів Кошовенко Л.М.

Розв’язування компетентнісно орієнтованих задач є невід’ємною складовою навчально-виховного процесу, що сприяє засвоєнню знань про стан навколишнього середовища, сферу застосування фізичних законів, розумінню органічної єдності людини та природи, цілісності фізичної картини світу, етапів пізнавальної діяльності, формуванню фізичних понять, застосуванню здобутих знань для пояснення фізичних явищ і процесів, практичного використання відповідних законів і закономірностей у технічних пристроях, на виробництві, різних сферах життєдіяльності людини. Саме тому, на думку вчителя фізики та інформатики Папіровника О.В., в процесі розв’язування компетентністно орієнтованих задач, удосконалюється математична грамотність, виховується інтерес до навчання, формуються працелюбність, допитливість, самостійність, загартовується воля, характер тощо.

Методика викладання біології має унікальні можливості щодо формування життєвих компетентностей учнів, як основи успішної соціалізації особистості. Розвиток творчої особистості, формування життєвих компетентностей передбачає здійснення оптимального вибору форм і методів та технологій навчання. Тому вчитель біології Бабушка Д.В. практикує елементи інтерактивного навчання які передбачають моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблеми на основі аналізу обставин і відповідної ситуації.

Реалії сьогодення вимагають виховання особистості, яка здатна адаптуватись до стрімких змін, генерувати оригінальні ідеї, приймати нестандартні рішення та вчитися впродовж всього життя. Саме тому вчитель хімії та біології Довгалюк Т.В . вважає , що педагогічною технологією, яка дає змогу вирішувати ці завдання, є системно-діяльнісний підхід,який зв’язує проблемні та проектні, дослідницько-експериментальні й пошукові методики в цілісну педагогічну систему.

Під час засідання педагоги проаналізували актуальність освітньої системи школи та надали пропозиції щодо внесення змін відповідно до НУШ, які були затверджені педагогічною радою.

Доповіді:

1. Формуванняприродничо-наукових понять молодших школярів (презентація)

2. ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (презентація)

3. Формування в учнів компетентностей у природничих науках і технологіях в освітньому процесі з біології

4. Удосконалення математичної грамотності учнів засобами міжпредметних зав'язків

5. Розвиток чуттєвого пізнання та абстрактного мислення учнів початкових класів у процесі викладання математики засобами інтерактивного навчання

6. Реалізація діяльнісного підходу в освітньомупроцесі з хімії

7. Компетентнісно орієнтовані технології розвитку особистості як ефективний шлях підвищення якості знань учнів та розвитку їх інтересу до навчання при вивченні природничо-математичних дисциплін.

8. Розвиток чуттєвого пізнання та абстрактного мислення учнів початкових класів у процесі викладання математики засобами інтерактивного навчання

9. Дослідницька математика.pptx

10. діяльнісний підхід на уроках хімії.pptx

Пошук по сайту